урочий

УРО́ЧИЙ¹, а, е.

1. Чудовий, прекрасний.

Мрії передсвітні .. Чи є весна, яка б могла квітками дорівнятись урочим барвам вашим? (Леся Українка);

І стали Сонцем наші дні і ночі, І вороги, і други, і пісні, І помилки, і помисли урочі, І стали генії даремні і смішні (М. Вінграновський).

2. Чарівний, який характеризується надприродною силою.

– А де ж твій кубок золотий і те дання уроче? Тепер свідомо я до дна його доп'ю охоче! (Леся Українка);

Привиддя постають – спогадані, згорьовані, урочі, з моїх артерій кров солону точать і, як криваві зозулі, кують (В. Стус).

УРО́ЧИЙ², а, е, поет.

Знаменний, урочистий.

Узавтра буде день урочий і великий – Трьох пар заручини (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Яких тільки левів не зустрінеш у Львові! Ось вони урочі, бо стоять біля входу в колишню міську ратушу .. Тримають у лапах щити, виконані у традиціях Ренесансу (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. урочий — уро́чий 1 прикметник чудовий діал. уро́чий 2 прикметник урочистий  Орфографічний словник української мови
2. урочий — I -а, -е, діал. 1》 Чудовий, прекрасний. 2》 Чарівний, який характеризується надприродною силою. II -а, -е, поет. Знаменний, урочистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. урочий — УРОЧИ́СТИЙ (пов'язаний з торжеством, знаменною датою, подією), СВЯТКО́ВИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, УРО́ЧИЙ діал.; ПАРА́ДНИЙ (перев. про обід). У великому залі клубу повно людей, шуму. Щойно закінчилася урочиста частина (Л.  Словник синонімів української мови
4. урочий — УРО́ЧИЙ¹, а, е, діал. 1. Чудовий, прекрасний. Мрії передсвітні.. Чи є весна, яка б могла квітками дорівнятись урочим барвам вашим? (Л. Укр., І, 1951, 269). 2. Чарівний, який характеризується надприродною силою.  Словник української мови в 11 томах