урочий

УРОЧИ́СТИЙ (пов'язаний з торжеством, знаменною датою, подією), СВЯТКО́ВИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, УРО́ЧИЙ діал.; ПАРА́ДНИЙ (перев. про обід). У великому залі клубу повно людей, шуму. Щойно закінчилася урочиста частина (Л. Смілянський); Я сказав йому, що хочу в цей святковий день, в цей урочистий і так далі, і тому подібний день просити його, Олега, виконати моє секретне прохання (Ю. Яновський); Пролунав тріумфальний звук сурми (Л. Дмитерко); — Церемоніальним маршем!.. — пролунала команда (О. Довженко); І завтра буде день урочий і великий — Трьох пар заручини (переклад М. Рильського); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний (Леся Українка). — Пор. знаме́нний.

Значення в інших словниках

1. урочий — уро́чий 1 прикметник чудовий діал. уро́чий 2 прикметник урочистий  Орфографічний словник української мови
2. урочий — УРО́ЧИЙ¹, а, е. 1. Чудовий, прекрасний. Мрії передсвітні .. Чи є весна, яка б могла квітками дорівнятись урочим барвам вашим? (Леся Українка); І стали Сонцем наші дні і ночі, І вороги, і други, і пісні, І помилки, і помисли урочі...  Словник української мови у 20 томах
3. урочий — I -а, -е, діал. 1》 Чудовий, прекрасний. 2》 Чарівний, який характеризується надприродною силою. II -а, -е, поет. Знаменний, урочистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урочий — УРО́ЧИЙ¹, а, е, діал. 1. Чудовий, прекрасний. Мрії передсвітні.. Чи є весна, яка б могла квітками дорівнятись урочим барвам вашим? (Л. Укр., І, 1951, 269). 2. Чарівний, який характеризується надприродною силою.  Словник української мови в 11 томах