урочий

УРО́ЧИЙ¹, а, е, діал.

1. Чудовий, прекрасний.

Мрії передсвітні.. Чи є весна, яка б могла квітками дорівнятись урочим барвам вашим? (Л. Укр., І, 1951, 269).

2. Чарівний, який характеризується надприродною силою.

— А де ж твій кубок золотий і те дання уроче? Тепер свідомо я до дна його доп’ю охоче! (Л. Укр., І, 1951, 413).

УРО́ЧИЙ², а, е, поет. Знаменний, урочистий.

Узавтра буде день урочий і великий — Трьох пар заручини (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 320).

Значення в інших словниках

1. урочий — уро́чий 1 прикметник чудовий діал. уро́чий 2 прикметник урочистий  Орфографічний словник української мови
2. урочий — УРО́ЧИЙ¹, а, е. 1. Чудовий, прекрасний. Мрії передсвітні .. Чи є весна, яка б могла квітками дорівнятись урочим барвам вашим? (Леся Українка); І стали Сонцем наші дні і ночі, І вороги, і други, і пісні, І помилки, і помисли урочі...  Словник української мови у 20 томах
3. урочий — I -а, -е, діал. 1》 Чудовий, прекрасний. 2》 Чарівний, який характеризується надприродною силою. II -а, -е, поет. Знаменний, урочистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урочий — УРОЧИ́СТИЙ (пов'язаний з торжеством, знаменною датою, подією), СВЯТКО́ВИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, УРО́ЧИЙ діал.; ПАРА́ДНИЙ (перев. про обід). У великому залі клубу повно людей, шуму. Щойно закінчилася урочиста частина (Л.  Словник синонімів української мови