усвідомлений
УСВІДО́МЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до усвідо́мити.
Вирвавшись з центра міста, Іван швидко біг спорожнілою околицею. Його гнав як слід ще не усвідомлений страх (П. Колесник);
Правдивість як усвідомлений творчий принцип стала для Франка основою художнього бачення дійсності вже з перших його кроків у літературі (з наук. літ.);
Свідомість того, що мій Казимир у Березі Картузькій, збудила в мені всі приспані чи не усвідомлені раніше сили (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)