усвідомлений
УСВІДО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усвідо́мити.
Вирвавшись з центра міста, Іван швидко біг спорожнілою околицею. Його гнав як слід ще не усвідомлений страх (Кол., Терен.., 1959, 52);
Правдивість як усвідомлений творчий принцип стала для Франка основою художнього бачення дійсності вже з перших його кроків у літературі (Рад. літ-во, 4, 1964, 42);
Свідомість того, що мій Казимир у Березі Картузькій, збудила в мені всі приспані чи не усвідомлені раніше сили (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 72).
Словник української мови (СУМ-11)