усвідомлення

УСВІДО́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. усвідо́мити.

Черкашин радів, але справжнє усвідомлення успіху приходило до нього поволі (Дмит., Розлука, 1957, 153);

Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, незвіданою досі гордістю (Гончар, III, 1959, 414);

Інженер і апаратник повернулись до нього. На їх обличчях не було й сліду усвідомлення своєї вини (Шовк., Інженери, 1956, 33).

Значення в інших словниках

1. усвідомлення — усвідо́млення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. усвідомлення — [усв'ідомлеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. усвідомлення — УСВІДО́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. усвідо́мити. Черкашин радів, але справжнє усвідомлення успіху приходило до нього поволі (Л. Дмитерко); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо...  Словник української мови у 20 томах
4. усвідомлення — -я, с. Дія за знач. усвідомити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. усвідомлення — Усвідо́млення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)