усвідомлення
УСВІДО́МЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. усвідо́мити.
Черкашин радів, але справжнє усвідомлення успіху приходило до нього поволі (Л. Дмитерко);
Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, незвіданою досі гордістю (О. Гончар);
Інженер і апаратник повернулись до нього. На їх обличчях не було й сліду усвідомлення своєї вини (Ю. Шовкопляс);
Десять років Україна йшла до усвідомлення необхідності долати бідність, ще десять років має намір її долати (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)