успадковуватися
УСПАДКО́ВУВАТИСЯ, о́вується, недок., УСПАДКУВА́ТИСЯ, у́ється, док.
1. Передаватися, прийматися у спадок.
Відомо, що робота мозку в цілісному організмі спрямовується впливом зовнішнього середовища і регулюється біологічними потребами – голодом, спрагою, рефлексом самозахисту і розмноження, що успадковуються (з наук. літ.).
2. Пас. до успадко́вувати.
Може, живе на тих островах особливий “дух місця“,.. і той дух успадковується новими мешканцями (П. Загребельний);
Образ Прометея так органічно входить в нашу літературу, успадковується нею як абсолютне надбання художнього освоювання людьми світу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)