успішний
УСПІ́ШНИЙ, а, е.
1. Який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні наслідки.
Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві – це вірно, це одна з передумов успішного лікування (Ю. Шовкопляс);
Тільки підтягнувши артилерію, нашим військам вдалося розгорнути успішний наступ (Григорій Тютюнник);
Надія .. їде щаслива з успішного закінчення інституту (Яків Баш);
В основі цих ритуальних дій лежало .. розуміння неминучості відплати за добрі справи, бажання отримати гарантію на успішне розв'язання тієї чи іншої справи (з наук. літ.);
Успішний виступ;
Успішні гастролі;
// у знач. ім. успі́шне, ного, с.
Нарис – це розповідь про успішне (М. Іщенко).
2. Стос. до людини, яка досягла успіхів у житті.
Успішний бізнесмен;
Успішна сучасна ділова леді.
Словник української мови (СУМ-20)