успішний

УСПІ́ШНИЙ, а, е. Який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні наслідки.

Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві — це вірно, це одна з передумов успішного лікування (Шовк., Людина.., 1962, 86);

Тільки підтягнувши артилерію, нашим військам вдалося розгорнути успішний наступ (Тют., Вир, 1964, 486);

За роки Радянської влади багато зроблено для успішного розвитку вітчизняної науки (Ком. Укр., 11, 1968, 68);

Успішний виступ; Успішні гастролі.

Значення в інших словниках

1. успішний — (який проведено з успіхом) вдалий, удатний, благополучний, тріумфальний.  Словник синонімів Полюги
2. успішний — успі́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. успішний — Вдалий, щасливий, результативний, ефективний, плідний, с. тріюмфальний; (виступ артиста) с. блискучий; ім. УСПІШНІСТЬ, (учнів) успіхи.  Словник синонімів Караванського
4. успішний — УСПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні наслідки. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві – це вірно, це одна з передумов успішного лікування (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. успішний — -а, -е. Який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні наслідки. Успішний виступ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. успішний — УСПІ́ШНИЙ (який супроводжується або завершується успіхом), ЩАСЛИ́ВИЙ, ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ рідше), УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ) рідше; БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм.; БЛИСКУ́ЧИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ (з дуже великим успіхом).  Словник синонімів української мови
7. успішний — Успі́шний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)