успішно

УСПІ́ШНО. Присл. до успі́шний.

На своєму ділі вона, видно, зналася, бо хворих лікувала успішно (Збан., Єдина, 1959, 200);

В перші години після форсування наступ розгортався досить успішно. Полк, рішучим ударом вибивши німців з лісу, викинув їх геть за дамбу (Гончар, III, 1959, 361);

Перший екзамен — диктант з української мови — Улас склав успішно (Тют., Вир, 1964, 55).

Значення в інших словниках

1. успішно — успі́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. успішно — Вдало, щасливо, добре  Словник чужослів Павло Штепа
3. успішно — УСПІ́ШНО. Присл. до успі́шний. На своєму ділі вона, видно, зналася, бо хворих лікувала успішно (Ю. Збанацький); В перші години після форсування наступ розгортався досить успішно. Полк, рішучим ударом вибивши німців з лісу, викинув їх геть за дамбу (О.  Словник української мови у 20 томах
4. успішно — Присл. до успішний.  Великий тлумачний словник сучасної мови