уставний
УСТА́ВНИЙ¹, а, е.
Прикм. до уста́в¹.
Залишились [у лісі] тільки ті [люди], що мали свої споконвічні .. сади, що були закріплені за ними “інвентарними правилами” 1848 р., а потім вписані і в уставні грамоти (М. Стельмах).
УСТА́ВНИЙ², а, е, лінгв.
Прикм. до уста́в².
У східних слов'ян кирилівський, або уставний, алфавіт панує до кінця XIV ст (з наук. літ.);
Джерело кирилиці відоме: це грецьке так зване уставне, або унціальне, письмо (з навч. літ.).
УСТАВНИ́Й див. вставни́й.
Словник української мови (СУМ-20)