устерегти

УСТЕРЕГТИ́ (ВСТЕРЕГТИ́), ежу́, еже́ш; мин. ч. устері́г, регла́, ло́; док., кого, що.

1. Стережучи, зберегти цілим, незайманим.

– Тільки бувалий конокрад, який уже добре знає уловки [хитрощі] своєї братії, може надійно встерегти табун (О. Гончар);

// Стежачи за ким-небудь, не дати втекти, зникнути.

[Горнов:] І як ви не встерегли її [Оксану] тоді, як увели з подвір'я в хату? (М. Кропивницький);

// Оберігаючи, допомогти уникнути небезпеки, неприємностей, згубних впливів і т. ін.

Людину легше встерегти від шкідливого впливу, ніж пізніше боротися за чистоту її .. психіки (з газ.).

2. розм. Помітити.

– Вже тринадцятий годочок з літа йде [дочці], не встережеш, як пробіжить п'ять років, а там – дівка... (Я. Качура).

Значення в інших словниках

1. устерегти — устерегти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. устерегти — (встерегти), -ежу, -ежеш; мин. ч. устеріг, -регла, -регло; док., перех. 1》 Стережучи, зберегти цілим, незайманим. || Стежачи за ким-небудь, не дати втекти, зникнути. || Оберігаючи, допомогти уникнути небезпеки, неприємностей, згубних впливів і т. ін. 2》 розм. Помітити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. устерегти — ОХОРОНЯ́ТИ (оберігати кого-, що-небудь від небезпеки, якоїсь загрози і т. ін.), СТЕРЕГТИ́, ПИЛЬНУВА́ТИ, ВАРТУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, СТОРОЖИ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), СТОРОЖУВА́ТИ розм., ХОРОНИ́ТИ розм., СОКОТИ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. устерегти — УСТЕРЕГТИ́ (ВСТЕРЕГТИ́), ежу́, еже́ш; мин. ч. устері́г, регла́, ло́; док., перех. 1. Стережучи, зберегти цілим, незайманим. — Тільки бувалий конокрад, який уже добре знає уловки [хитрощі] своєї братії, може надійно встерегти табун (Гончар, Таврія...  Словник української мови в 11 томах
5. устерегти — Устерегти, -жу, -жеш гл. Уберечь, укараулить. Ярчук.... і од чорта устереже, і відьму задавить. Стор. МПр. І. 112. Чи встережете мене? ЗОЮР. II. 79.  Словник української мови Грінченка