усіяний
УСІ́ЯНИЙ (ВСІ́ЯНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до усі́яти¹.
Виткнулось яснеє сонечко з-за гори й обдало своїм світом безкраї поля, усіяні, мов сльозами, ранньою росою (Панас Мирний);
Надходила осінь, але сонце пекло ще по-літньому, сильно, і щовечора пляж був усіяний людьми (В. Собко);
А надворі ніч весняна, тепла... А над головою розляглося таке широке, бездонне, всіяне зірками небо (А. Шиян);
На пагорбах – жовті гарбузи поміж сірим опалим листям, а внизу став, усіяний різучими блискітками (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)