усіяний
УСІ́ЯНИЙ¹ (ВСІ́ЯНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усі́яти¹.
Виткнулось яснеє сонечко з-за гори й обдало своїм світом безкраї поля, усіяні, мов сльозами, ранньою росою (Мирний, III, 1954, 114);
Надходила осінь, але сонце пекло ще по-літньому, сильно, і щовечора пляж був усіяний людьми (Собко, Скеля.., 1961, 5);
А надворі ніч весняна, тепла… А над головою розляглося таке широке, бездонне, всіяне зірками небо (Шиян, Баланда, 1957, 102).
УСІ́ЯНИЙ² (ВСІ́ЯНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усі́яти².
Словник української мови (СУМ-11)