утаюватися

УТА́ЮВАТИСЯ (ВТА́ЮВАТИСЯ), а́ююся, а́юєшся, недок., УТАЇ́ТИСЯ (ВТАЇ́ТИСЯ), аю́ся, аї́шся, док.

1. Залишатися непоміченим, невиявленим; приховуватися.

Чути було, що до вільхи підійшли троє. Ступали м'яко й обережно, але від .. слуху малих лісовиків не міг ніхто втаїтися (П. Загребельний);

Від нього не втаїлася безмовна туга сестри (С. Чорнобривець).

2. Робити щось таємницею для інших.

Дуже б мене уразило, коли б хто сказав, що це я вже про славу дбаю. Не втаюся: про славу, тілько .. про славу самого діла (Панас Мирний);

– Сафроне Андрійовичу, а хтось бачив, як ви виїжджали? – Хіба від села з чимсь утаїшся? – здригнувся Сафрон (М. Стельмах).

3. тільки недок. Пас. до ута́ювати.

Значення в інших словниках

1. утаюватися — ута́юватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утаюватися — (втаюватися), -аююся, -аюєшся, недок., утаїтися (втаїтися), -аюся, -аїшся, док. 1》 Залишатися непоміченим, невиявленим; приховуватися. 2》 Робити щось таємницею для інших. 3》 тільки недок. Пас. до утаювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. утаюватися — УТА́ЮВАТИСЯ (ВТА́ЮВАТИСЯ), а́ююся, а́юєшся, недок., УТАЇ́ТИСЯ (ВТАЇ́ТИСЯ), аю́ся, аї́шся, док. 1. Залишатися непоміченим, невиявленим; приховуватися. Чути було, що до вільхи підійшли троє. Ступали м’яко й обережно, але від..  Словник української мови в 11 томах