утаюватися

УТА́ЮВАТИСЯ (ВТА́ЮВАТИСЯ), а́ююся, а́юєшся, недок., УТАЇ́ТИСЯ (ВТАЇ́ТИСЯ), аю́ся, аї́шся, док.

1. Залишатися непоміченим, невиявленим; приховуватися.

Чути було, що до вільхи підійшли троє. Ступали м'яко й обережно, але від .. слуху малих лісовиків не міг ніхто втаїтися (П. Загребельний);

Від нього не втаїлася безмовна туга сестри (С. Чорнобривець).

2. Робити щось таємницею для інших.

Дуже б мене уразило, коли б хто сказав, що це я вже про славу дбаю. Не втаюся: про славу, тілько .. про славу самого діла (Панас Мирний);

– Сафроне Андрійовичу, а хтось бачив, як ви виїжджали? – Хіба від села з чимсь утаїшся? – здригнувся Сафрон (М. Стельмах).

3. тільки недок. Пас. до ута́ювати.