утаєний
УТА́ЄНИЙ (ВТА́ЄНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до утаї́ти.
Учив [Вольф] його, .. як віднаходити утаєні хиби і, з другого боку, утаювати у продаваної скотини хиби (І. Франко);
Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів. Норовистий дукач навідріз відмовився оплатити .. і сів за це в губернську тюрму (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)