Словник української мови в 11 томах

утаєний

УТА́ЄНИЙ (ВТА́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утаї́ти.

Учив [Вольф] його,.. як віднаходити утаєні хиби і, з другого боку, утаювати у продаваної скотини хиби (Фр., VIII, 1952, 358);

Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів. Норовистий дукач навідріз відмовився оплатити.. і сів за це в губернську тюрму (Стельмах, II, 1962, 36).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. утаєний — ута́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. утаєний — УТА́ЄНИЙ (ВТА́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утаї́ти. Учив [Вольф] його, .. як віднаходити утаєні хиби і, з другого боку, утаювати у продаваної скотини хиби (І. Франко); Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів.  Словник української мови у 20 томах
  3. утаєний — (втаєний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до утаїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови