утаємничуватися

УТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ (ВТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок.

1. Проникати в таємницю.

Старий чоловік любив пахощі весняної землі.. Вони обіцяли нові розкоші, що їх матиме він, пораючись біля своїх троянд, плекаючи кожен листочок, втаємничуючись у незбагненні процеси народження чарівних квіток (Загреб., Європа. Захід, 1961, 15).

2. Пас. до утаємни́чувати;

// безос.

— Се трапляється часто-густо, що батьки суть остатні, котрих у такі справи втаємничується… (Коб., І, 1956, 80).

Значення в інших словниках

1. утаємничуватися — утаємни́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утаємничуватися — УТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ (ВТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УТАЄМНИ́ЧИТИСЯ (ВТАЄМНИ́ЧИТИСЯ), уся, ишся, док. 1. Проникати в таємницю. Старий чоловік любив пахощі весняної землі ..  Словник української мови у 20 томах
3. утаємничуватися — (втаємничуватися), -уюся, -уєшся, недок. 1》 Проникати в таємницю. 2》 Пас. до утаємничувати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови