утаємничуватися

УТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ (ВТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УТАЄМНИ́ЧИТИСЯ (ВТАЄМНИ́ЧИТИСЯ), уся, ишся, док.

1. Проникати в таємницю.

Старий чоловік любив пахощі весняної землі .. Вони обіцяли нові розкоші, що їх матиме він, пораючись біля своїх троянд, плекаючи кожен листочок, втаємничуючись у незбагненні процеси народження чарівних квіток (П. Загребельний);

Я мовчки простив батькові його зневагу і ще більше утаємничився (Б. Антоненко-Давидович).

2. Пас. до утаємни́чувати;

// безос.

– Се трапляється часто-густо, що батьки суть остатні, котрих у такі справи втаємничується... (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. утаємничуватися — утаємни́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утаємничуватися — (втаємничуватися), -уюся, -уєшся, недок. 1》 Проникати в таємницю. 2》 Пас. до утаємничувати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. утаємничуватися — УТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ (ВТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок. 1. Проникати в таємницю. Старий чоловік любив пахощі весняної землі.. Вони обіцяли нові розкоші, що їх матиме він, пораючись біля своїх троянд, плекаючи кожен листочок...  Словник української мови в 11 томах