утесатися
УТЕСА́ТИСЯ (ВТЕСА́ТИСЯ), ешу́ся, е́шешся, док., розм.
1. Заглибитися, врізатися у що-небудь.
В тій хвилі вістря моєї сокири по сам обух утесалося у вуйкову голову (І. Франко).
2. перен. Зайти, забратися в середину чогось.
У кого набачили [школярі] у садку добрі яблука, стиглі груші – як коти ті і вдень утешуться у чужий садок і повиносять усе з гілками (Панас Мирний);
Це була піхотна частина. Тут, втесавшись в саму гущу, Петро мав змогу спостерігати, відчути настрій вояків (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)