утирання

УТИРА́ННЯ¹ (ВТИРА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. утира́ти¹.

Кругом стола на краях послали довгі рушники для втирання губів та рук (І. Нечуй-Левицький).

УТИРА́ННЯ² див. втира́ння¹.

Значення в інших словниках

1. утирання — утира́ння 1 іменник середнього роду витирання утира́ння 2 іменник середнього роду втирання  Орфографічний словник української мови
2. утирання — I (втирання), -я, с. Дія за знач. утирати I. II див. втирання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. утирання — УТИРА́ННЯ¹ (ВТИРА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утира́ти¹. Кругом стола на краях послали довгі рушники для втирання губів та рук (Н.-Лев., IV, 1956, 101). УТИРА́ННЯ² див. втира́ння.  Словник української мови в 11 томах