утирання
УТИРА́ННЯ¹ (ВТИРА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утира́ти¹.
Кругом стола на краях послали довгі рушники для втирання губів та рук (Н.-Лев., IV, 1956, 101).
УТИРА́ННЯ² див. втира́ння.
Словник української мови (СУМ-11)УТИРА́ННЯ¹ (ВТИРА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утира́ти¹.
Кругом стола на краях послали довгі рушники для втирання губів та рук (Н.-Лев., IV, 1956, 101).
УТИРА́ННЯ² див. втира́ння.
Словник української мови (СУМ-11)