утихомирений
УТИХОМИ́РЕНИЙ (ВТИХОМИ́РЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до утихоми́рити.
Для хворих вечір минув спокійно. Втихомирені двогодинними розмовами з рідними, прикуті до ліжок, майже не затримували вродливу медсестру коло себе (Ю. Шовкопляс);
Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)