утихомирення
УТИХОМИ́РЕННЯ (ВТИХОМИ́РЕННЯ), я, с.
Дія за знач. утихоми́рити і стан за знач. утихоми́ритися.
Текля .. сповістила, що то з полковим оркестром на чолі прогарцював ескадрон драгунів, присланий у Стародуб на втихомирення (Ю. Смолич);
Злетів спокій на душу, утихомирення (Г. Хоткевич);
Заспокоєння, втихомирення, тимчасовий відпочинок від тяжких думок і переживань Шевченко передає порівнянням із станом нагодованої, .. вдоволеної дитини (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)