Великий тлумачний словник сучасної мови

утихомирення

утихоми́рення

(втихомирення), -я, с.

Дія за знач. утихомирити і стан за знач. утихомиритися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. утихомирення — утихоми́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. утихомирення — УТИХОМИ́РЕННЯ (ВТИХОМИ́РЕННЯ), я, с. Дія за знач. утихоми́рити і стан за знач. утихоми́ритися. Текля .. сповістила, що то з полковим оркестром на чолі прогарцював ескадрон драгунів, присланий у Стародуб на втихомирення (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. утихомирення — УТИХОМИ́РЕННЯ (ВТИХОМИ́РЕННЯ), я, с. Дія за знач. утихоми́рити і стан за знач. утихоми́ритися. Текля.. сповістила, що то з полковим оркестром на чолі прогарцював ескадрон драгунів, присланий у Стародуб на втихомирення (Смолич, II, 1958, 38)...  Словник української мови в 11 томах