Словник української мови в 11 томах

утихомирений

УТИХОМИ́РЕНИЙ (ВТИХОМИ́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утихоми́рити.

Для хворих вечір минув спокійно. Втихомирені двогодинними розмовами з рідними, прикуті до ліжок, майже не затримували вродливу медсестру коло себе (Шовк., Людина.., 1962, 36);

Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (Н.-Лев., IV, 1956, 198).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. утихомирений — утихоми́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. утихомирений — УТИХОМИ́РЕНИЙ (ВТИХОМИ́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утихоми́рити. Для хворих вечір минув спокійно. Втихомирені двогодинними розмовами з рідними, прикуті до ліжок, майже не затримували вродливу медсестру коло себе (Ю. Шовкопляс); Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. утихомирений — (втихомирений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до утихомирити.  Великий тлумачний словник сучасної мови