утихомирений
УТИХОМИ́РЕНИЙ (ВТИХОМИ́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утихоми́рити.
Для хворих вечір минув спокійно. Втихомирені двогодинними розмовами з рідними, прикуті до ліжок, майже не затримували вродливу медсестру коло себе (Шовк., Людина.., 1962, 36);
Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (Н.-Лев., IV, 1956, 198).
Словник української мови (СУМ-11)