утомливий
УТО́МЛИВИЙ (ВТО́МЛИВИЙ), а, е.
1. Який утомлює.
Схуд [старий] за цю втомливу подорож (Іван Ле);
З усіх кінців лісу поверталися підрозділи, розбурхані, розпалені, бадьорі. Мовби не з втомливого бою виходили, а тільки оце збиралися в бій (О. Гончар);
Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку (із журн.).
2. рідко. Який швидко втомлюється.
Її [Ваті] повний організм був зроду нервовий, млявий і втомливий (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)