утомливий

УТО́МЛИВИЙ (ВТО́МЛИВИЙ), а, е.

1. Який утомлює.

Схуд [старий] за цю втомливу подорож (Ле, Наливайко, 1957, 129);

З усіх кінців лісу поверталися підрозділи, розбурхані, розпалені, бадьорі. Мовби не з втомливого бою виходили, а тільки оце збиралися в бій (Гончар, III, 1959, 452).

2. рідко. Який швидко втомлюється.

Її [Ваті] повний організм був зроду нервовий, млявий і втомливий (Н.-Лев., IV, 1956, 122).

Значення в інших словниках

1. утомливий — уто́мливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. утомливий — УТО́МЛИВИЙ (ВТО́МЛИВИЙ), а, е. 1. Який утомлює. Схуд [старий] за цю втомливу подорож (Іван Ле); З усіх кінців лісу поверталися підрозділи, розбурхані, розпалені, бадьорі. Мовби не з втомливого бою виходили, а тільки оце збиралися в бій (О.  Словник української мови у 20 томах
3. утомливий — (втомливий), -а, -е. 1》 Який утомлює. 2》 рідко. Який швидко втомлюється.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утомливий — ВИСНА́ЖЛИВИЙ (який позбавляє сил, виснажує), ВИСНА́ЖНИ́Й, ВТО́МЛИВИЙ (УТО́МЛИВИЙ), ВТО́МНИЙ (УТО́МНИЙ), СУТУ́ЖНИЙ, ЗВА́ЛЬНИЙ рідко. Весна означала тут.. роботу на грядках,..  Словник синонімів української мови