утомно

УТО́МНО (ВТО́МНО).

1. Присл. до уто́мний.

Мати раптом спитала: – Що це ти швидко так вернувсь? – Нічого не вийшло, – утомно сказав батько (А. Головко);

* Образно. Налилося І втомно бригадиру на плече Злягає огрядне, важке колосся (В. Мисик);

Ганна Іванівна сиділа поруч і, втомно дивлячись на нього, .. намагалась розпитатись про все (М. Івченко).

2. у знач. пред. Про відчуття утоми ким-небудь.

В Петербурзі було мені добре і цікаво, тільки трошки втомно (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. утомно — уто́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. утомно — (втомно). 1》 Присл. до утомний. 2》 у знач. присудк. сл.Про відчуття утоми ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. утомно — УТО́МНО (ВТО́МНО). 1. Присл. до уто́мний. Мати раптом спитала: — Що це ти швидко так вернувсь? — Нічого не вийшло, — утомно сказав батько (Головко, І, 1957, 116); *Образно.  Словник української мови в 11 томах