утомно

УТО́МНО (ВТО́МНО).

1. Присл. до уто́мний.

Мати раптом спитала: — Що це ти швидко так вернувсь? — Нічого не вийшло, — утомно сказав батько (Головко, І, 1957, 116);

*Образно. Налилося І втомно бригадиру на плече Злягає огрядне, важке колосся (Мисик, Верховіття, 1963, 29).

2. у знач. присудк., сл. Про відчуття утоми ким-небудь.

В Петербурзі було мені добре і цікаво, тільки трошки втомно (Л. Укр., V, 1956, 299).

Значення в інших словниках

1. утомно — уто́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. утомно — УТО́МНО (ВТО́МНО). 1. Присл. до уто́мний. Мати раптом спитала: – Що це ти швидко так вернувсь? – Нічого не вийшло, – утомно сказав батько (А. Головко); * Образно. Налилося І втомно бригадиру на плече Злягає огрядне, важке колосся (В.  Словник української мови у 20 томах
3. утомно — (втомно). 1》 Присл. до утомний. 2》 у знач. присудк. сл.Про відчуття утоми ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови