утіхонька
УТІ́ХОНЬКА (ВТІ́ХОНЬКА), и, ж.
Пестл. до уті́ха.
– Марусечка наша... Одним одна ж зосталася вона в нас, втіхонька моя (Л. Юхвід).
(1) Собі́ на вті́хоньку – те саме, що Собі́ на вті́ху (див. уті́ха).
Гуляє панство, зустрічає Собі на втіхоньку весну... (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)