утішниця
УТІ́ШНИЦЯ (ВТІ́ШНИЦЯ), і, ж.
Жін. до уті́шник.
Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (П. Грабовський);
Прісцілла – це втішниця; вона має добре серце (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)УТІ́ШНИЦЯ (ВТІ́ШНИЦЯ), і, ж.
Жін. до уті́шник.
Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (П. Грабовський);
Прісцілла – це втішниця; вона має добре серце (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)