уцідити

УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), іджу́, і́диш, док., кого, що.

1. Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити.

– Припрошуй [гостей], Ганю. А я піду та вціджу з барилка... (М. Зарудний);

На другу Пречисту по всіх куренях варили гультяйський борщ і пекли рибу, .. курінні вцідили кожному по окові горілки (Ю. Мушкетик).

2. вульг. Ударити.

Чоловік обернув мішок на другий бік та як уцідить Вовка по голові, та й забив його на смерть (І. Франко);

А як пес зазівається – пастух уцідить буком по спині так, що відхочеться бігати (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. уцідити — уціди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уцідити — (вцідити), -іджу, -ідиш, док., перех. 1》 Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити. 2》 вульг. Ударити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уцідити — НАЦІДИ́ТИ (цідячи, налити яку-небудь кількість чогось), УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), НАТОЧИ́ТИ, УТОЧИ́ТИ (ВТОЧИ́ТИ) (за допомогою крана, через отвір у бочці і т. ін.). — Недок.: наці́джувати, уці́джувати (вці́джувати) нато́чувати, уто́чувати (вто́чувати).  Словник синонімів української мови
4. уцідити — УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), іджу́, і́диш, док., перех. 1. Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити. — Припрошуй [гостей] Ганю. А я піду та вціджу з барилка… (Зар., На.. світі, 1967, 197). 2. вульг. Ударити.  Словник української мови в 11 томах
5. уцідити — Уцідити, -джу, -диш гл. Нацѣдить (извѣстное количество).  Словник української мови Грінченка