Великий тлумачний словник сучасної мови

уцідити

уціди́ти

(вцідити), -іджу, -ідиш, док., перех.

1》 Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити.

2》 вульг. Ударити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. уцідити — уціди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. уцідити — УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), іджу́, і́диш, док., кого, що. 1. Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити. – Припрошуй [гостей], Ганю. А я піду та вціджу з барилка... (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. уцідити — НАЦІДИ́ТИ (цідячи, налити яку-небудь кількість чогось), УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), НАТОЧИ́ТИ, УТОЧИ́ТИ (ВТОЧИ́ТИ) (за допомогою крана, через отвір у бочці і т. ін.). — Недок.: наці́джувати, уці́джувати (вці́джувати) нато́чувати, уто́чувати (вто́чувати).  Словник синонімів української мови
  4. уцідити — УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), іджу́, і́диш, док., перех. 1. Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити. — Припрошуй [гостей] Ганю. А я піду та вціджу з барилка… (Зар., На.. світі, 1967, 197). 2. вульг. Ударити.  Словник української мови в 11 томах
  5. уцідити — Уцідити, -джу, -диш гл. Нацѣдить (извѣстное количество).  Словник української мови Грінченка