уцідити —
уціди́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
уцідити —
УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), іджу́, і́диш, док., кого, що. 1. Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити. – Припрошуй [гостей], Ганю. А я піду та вціджу з барилка... (М.
Словник української мови у 20 томах
уцідити —
(вцідити), -іджу, -ідиш, док., перех. 1》 Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити. 2》 вульг. Ударити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уцідити —
НАЦІДИ́ТИ (цідячи, налити яку-небудь кількість чогось), УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), НАТОЧИ́ТИ, УТОЧИ́ТИ (ВТОЧИ́ТИ) (за допомогою крана, через отвір у бочці і т. ін.). — Недок.: наці́джувати, уці́джувати (вці́джувати) нато́чувати, уто́чувати (вто́чувати).
Словник синонімів української мови
уцідити —
УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), іджу́, і́диш, док., перех. 1. Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити. — Припрошуй [гостей] Ганю. А я піду та вціджу з барилка… (Зар., На.. світі, 1967, 197). 2. вульг. Ударити.
Словник української мови в 11 томах