учепити
УЧЕПИ́ТИ (ВЧЕПИ́ТИ), еплю́, е́пиш; мн. уче́плять; док., розм.
1. що. Повісити, прикріпивши за що-небудь.
– Виростеш, Мартинку, козаком станеш. Таку хіба шаблю вчепиш до бока [боку]! Наливайкову, побратимську... (Іван Ле);
– Я бідона вчепив за мотузку (В. Кучер);
Любаша видала цементне тісто у залізну діжу, Яків учепив ту діжу до гака (І. Волошин);
// Прикріпити до чого-небудь шпилькою і т. ін.
Солдат повернувся додому, .. зірку вчепив на кашкета дитині і став до роботи по тому (С. Голованівський).
2. кого, що. Торкнути кого-, що-небудь під час руху.
Одна зірка зірвалась і покотилась так низько над Ларьком, що він аж прищулився, щоб по щоці не вчепила (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)