учепити
УЧЕПИ́ТИ (ВЧЕПИ́ТИ), еплю́, е́пиш; мн. уче́плять; док., розм.
1. що. Повісити, прикріпивши за що-небудь.
– Виростеш, Мартинку, козаком станеш. Таку хіба шаблю вчепиш до бока [боку]! Наливайкову, побратимську... (Іван Ле);
– Я бідона вчепив за мотузку (В. Кучер);
Любаша видала цементне тісто у залізну діжу, Яків учепив ту діжу до гака (І. Волошин);
// Прикріпити до чого-небудь шпилькою і т. ін.
Солдат повернувся додому, .. зірку вчепив на кашкета дитині і став до роботи по тому (С. Голованівський).
2. кого, що. Торкнути кого-, що-небудь під час руху.
Одна зірка зірвалась і покотилась так низько над Ларьком, що він аж прищулився, щоб по щоці не вчепила (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- учепити — учепи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- учепити — (вчепити), -еплю, -епиш; мн. учеплять; док., перех., розм. 1》 Повісити, прикріпивши за що-небудь. || Прикріпити до чого-небудь шпилькою і т. ін. 2》 Торкнути кого-, що-небудь під час руху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- учепити — ВІ́ШАТИ (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому-небудь висячого положення), ПІДВІ́ШУВАТИ, ПРИВІ́ШУВАТИ, ЧІПЛЯ́ТИ розм. — Док.: пові́сити, підві́сити, приві́сити, почепи́ти, учепи́ти (вчепи́ти), пові́шати (все або багато чогось). Словник синонімів української мови
- учепити — Учепи́ти, учеплю́, уче́пиш, -плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- учепити — УЧЕПИ́ТИ (ВЧЕПИ́ТИ), еплю́, е́пиш; мн. уче́плять; док., перех., розм. 1. Повісити, прикріпивши за що-небудь. — Виростеш, Мартинку, козаком станеш. Таку хіба шаблю вчепиш до бока!... Словник української мови в 11 томах
- учепити — Учепити, -плю, -пиш гл. 1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. КС. 1883. IV. 906. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи. Рудч. Ск. ІІ. 50. 2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок. Ном. № 12708. Словник української мови Грінченка