учин
УЧИ́Н (ВЧИН), у, ч., уроч., заст.
Діяння.
Не словом – ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)