учин
УЧИ́Н (ВЧИН), у, ч., уроч., заст. Діяння.
Не словом — ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала… І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (Стар., Вибр., 1959, 44).
Словник української мови (СУМ-11)