учта
У́ЧТА¹, и, ж.
1. Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події; взагалі багатолюдний банкет.
По учті рушили [стрільці] на лови в тухольські ліси (І. Франко);
Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря. Юзині родичі не жалували коштів на учту, на ушанування 16-літніх роковин дочки-одиначки (Леся Українка);
Щастя наше – дружні учти, Товариське частування... (А. Кримський);
Розповідаючи .. на пароплаві про пишну учту, Микола Іванович довго перелічував запрошених (О. Ільченко);
Прочан кликано на учти княжі, місця їм відводилися коло Ярослава, подавано багато грибних потрав (П. Загребельний).
2. Урочисте богослужіння, молебень.
Вінок стрічаючих людей був чималий. Учту правив сам Варлаам Ясинський, митрополит і ректор (Г. Колісник).
У́ЧТА², и, ж., рідко.
Пошана.
Учта, яку виявили Хмельницького споборники, зворушила запорожців (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)