фабра
ФА́БРА, и, ж.
1. заст. Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також для надання вусам певної форми.
2. заст. Фарба.
Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фаброю, ґанок коло дверей – все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)