фабра

ФА́БРА, и, ж.

1. Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної форми.

2. заст. фарба.

Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фаброю, ганок коло дверей — все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (Н.-Лев., І, 1956, 172).

Значення в інших словниках

1. фабра — фа́бра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. фабра — Хвабра (фарба на волосся)  Словник чужослів Павло Штепа
3. фабра — ФА́БРА, и, ж. 1. заст. Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також для надання вусам певної форми. 2. заст. Фарба.  Словник української мови у 20 томах
4. фабра — -и, ж. 1》 Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної форми. 2》 заст. Фарба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фабра — ФА́РБА (речовина для забарвлення), ФА́БРА заст., БА́РВА рідше. На стіні, проти стола, висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами, в красних рамах (М.  Словник синонімів української мови
6. фабра — Фабра, -ри ж. = хварба. Вас. 182.  Словник української мови Грінченка