фабрикувати
ФАБРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Виробляти, виготовляти щось фабричним способом.
Фабрикувати сукно.
2. перен. Виробляти, випускати й т. ін. що-небудь (перев.у великій кількості).
– Почав я фабрикувати траскала та скрипучі опуди для відгонення воробців із пшениці, проса та конопель (І. Франко);
Сто корів одна за одною статечно і поважно виходять на свіже повітря жувати жуйку, сито зітхати, мріяти і фабрикувати молоко (І. Волошин);
// ірон. Виробляти, створювати що-небудь неякісне за шаблоном, механічно, здебільшого у великій кількості.
Пише [поет] зразу, швидко, по декілька віршів за один вечір, він їх фабрикує (з наук. літ.);
// зневажл. Робити, створювати що-небудь ганебне, підле, брехливе; фальшиве або сприяти формуванню чого-небудь негативного.
Фабрикувати наклепи, чутки;
Фабрикувати фальшиві докази;
Фабрикувати запроданців.
Словник української мови (СУМ-20)