файка
ФА́ЙКА, и, ж., діал.
Люлька (див. лю́лька¹).
Знов тихо стало, тільки чути було пакання файки в зубах діда Панька (І. Франко);
Берник затис між зубами набиту тютюном файку, а в руках тримав сірники (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)