файка

фа́йка I.позначка (ст)

фа́йка II.1. вул. мундштук для сигарет (ст)

2. люлька (м, ср, ст): Розкажу тобі байку: курив кіт файку на довгім цибуху, спалив собі вухо (із дитячого фольклору)

◊ до фа́йки 1. байдуже (ср, ст)|| = гале

2. ні до чого (ср, ст)

Значення в інших словниках

1. файка — Фа́йка, файчи́на: — люлька [2;14;24;I,XIII]  Словник з творів Івана Франка
2. файка — фа́йка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. файка — Люлька, люлечка, смолька  Словник чужослів Павло Штепа
4. файка — ФА́ЙКА, и, ж., діал. Люлька (див. лю́лька¹). Знов тихо стало, тільки чути було пакання файки в зубах діда Панька (І. Франко); Берник затис між зубами набиту тютюном файку, а в руках тримав сірники (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
5. файка — (-и) ж.; крим. Цигарка, папіроса, люлька. БСРЖ, 618; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2. 459.  Словник жарґонної лексики української мови
6. файка — -и, ж., зах. Люлька (див. люлька I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. файка — I. ЛЮ́ЛЬКА (приладдя для куріння), ЦИБУ́Х, ФА́ЙКА діал.; НОСОГРІ́ЙКА розм., ЦУПЕ́ЧКА діал. (коротка люлька); ЧЕРЕП'Я́НКА розм. (глиняна люлька). Оленчук став набивати люльку самосадом (О.  Словник синонімів української мови
8. файка — ФА́ЙКА, и, ж., діал. Люлька ( див. лю́лька¹). Знов тихо стало, тільки чути було пакання файки в зубах діда Панька (Фр., І, 1955, 289); Берник затис між зубами набиту тютюном файку, а в руках тримав сірники (Мур., Бук. повість, 1959, 27).  Словник української мови в 11 томах