файка
ФА́ЙКА, и, ж., діал. Люлька ( див. лю́лька¹).
Знов тихо стало, тільки чути було пакання файки в зубах діда Панька (Фр., І, 1955, 289);
Берник затис між зубами набиту тютюном файку, а в руках тримав сірники (Мур., Бук. повість, 1959, 27).
Словник української мови (СУМ-11)