факелоносець
ФАКЕЛОНО́СЕЦЬ, я, ч.
Той, хто несе факел.
Початок смолоскиповим естафетам, що приносили вогонь з Олімпії у міста проведення Олімпіад, було покладено в 1936 р. Біг факелоносців — один із найбільш урочистих моментів Ігор (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)