фауна
ФА́УНА, и, ж.
Сформований історично тваринний світ, сукупність усіх видів тварин даної місцевості, країни або певного геологічного періоду.
– Фауни тайгової ми ще досконало не знаємо (О. Донченко);
Діти поприносили всі свої юннатівські здобутки, експонати майбутнього клубу: гербарії, засушену і заспиртовану фауну (Ю. Мокрієв);
Спільні дослідження вчених з різних галузей наук переконливо доводять, що рослинний і тваринний світ, відображений у Ведах, це наша українська флора і фауна (з наук. літ.);
// Про сукупність тварин певного типу, класу тощо.
Фауна лісова;
Підводна фауна Антарктиди;
На Україну завезено чимало нових видів мисливської фауни – 55 тисяч особин, які належать до 24 видів ссавців і 6 видів птахів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)